Нерушайська сільська бібліотека: Т.Г. Шевченко

Мені ж, мій Боже, на землі
Подай любов, сердечний рай!
І більш нічого не давай.
Т.Г. Шевченко. Молитва.

У культурному житті України відбулася подія – Шевченківські читання, присвячені 200 –річчю від дня народження Тараса Григоровича Шевченка. Нерушайська сільська бібліотека з гордістю і радістю приймала участь в цій події. До речі, на території будинку культури стоїть пам’ятник Т.Г. Шевченку, встановлений за ініціативою Костенка В.В., Голобородька В.Й.. Він є гордістю і окрасою всього району. Саме біля пам’ятника і відбувалася частина літературної години, присвячена талановитій особистості Шевченка.
    Захід був розрахований на всі категорії читачів бібліотеки, однак найактивнішу участь приймали 5 -6 класи. Вчитель української мови та літератури Тарасенко С.В. доклала багато зусиль у підготовці своїх вихованців.
    В організації заходу активну участь приймала замісник директора по виховній роботі Нагорняк А.Ф., шкільний бібліотекар Лаврик Н.О..
    Під час літературної години проводилися такі види роботи: проводилася вікторина на тему творчості митця. «Ну щоб здавалося слова». Читали вірші: Барбан Т. учениця 10 класу «Заповіт», Харітоненко А. учениця 2 класу «Садок вишневий коло хати», Кошельник К. учениця 7 класу «Розрита могила», Бойко Д. учень 5 класу «Ой гляну я, подивлюсь», Гладкий О. 5 класу «І виріс я на чужині…», Плачинда М. 5 клас «Закувала зозуленька» і багато інших.
   Вчитель Тарасенко В.А. провела урок – презентацію присвячений до 200 –річчя Т.Г. Шевченка з використанням комп’ютерних технології. Була зроблена тематична виставка: «Тарас Шевченко – символ української нації».
    По завершенню літературної години було покладено квіти біля пам’ятника Т.Г. Шевченка.
Дозволю собі, як бібліотекареві поділитися своїми враженнями. Натхнення, з яким відбулися читання перевершило сподівання, у дітей горіли очі, у слухачів затамувався подих. Півтори години промайнули а хотілося слухати, і мислити.
   Бо якщо для дітей лише вірші то для нас твори Шевченка мудрість і попередження, бо який вірш не візьми, а все про сьогодні.
    Варте уваги і те, що присутніми були і дирекція школи, читачі пенсіонери і просто перехожі, яким було цікаво. А це багато про що говорить. Низький уклін Тарасу Григоровичу Шевченко за те що ми в своєму буденному житті ще здатні чути, мислити і, думаю, співпереживати. Бо в нашій єдності – сила.